4 листопада Європейська комісія оприлюднила щорічний пакет документів щодо розширення ЄС, оцінивши поступ десяти країн-кандидатів. Україна увійшла до четвірки держав із найбільшим прогресом.

4 листопада Європейська комісія оприлюднила щорічний пакет документів щодо розширення Європейського Союзу. В офіційних документах оцінено поступ десяти країн-кандидатів на членство, і Україна опинилася серед чотирьох держав з найбільшим прогресом.

У комунікації та звіті щодо України Єврокомісія зазначила: «Україна зберегла відданість програмі реформ у сфері європейської інтеграції, зокрема продовжуючи демонструвати, що її інституційна система боротьби з корупцією є ефективною, а спеціалізовані антикорупційні органи загалом продовжують працювати незалежно та ефективно».

Серед напрямів, де Київ показав хороший прогрес, документи виділяють реформу державного управління, розвиток конкурентоспроможності економіки, цифрову трансформацію, фінансові послуги, митну сферу, енергетику, сільське господарство, науку й освіту. Брюссель разом з тим наголосив на необхідності прискорити судову й антикорупційну реформи та виконати зобов'язання за дорожньою картою верховенства права.

Загальна картина розширення серед інших кандидатів виглядає так.

Чорногорія залишається формально найпросунутішою країною: вона відкрила всі 33 переговорні розділи, 21 з яких уже попередньо закрила, і прагне завершити переговорний процес до кінця 2026 року. Албанія також відкрила всі 33 розділи та попередньо закрила чотири, цільовий термін завершення переговорів — кінець 2027 року; країні рекомендовано продовжувати реформи у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та державного управління.

Молдова, як і Україна, відкрила чотири з шести переговорних кластерів. Єврокомісія відзначає швидке просування Кишинева і зазначає, що за умови виконання необхідних вимог країна може попередньо завершити переговори за 25 розділами у 2027 році, однак остаточної дати завершення переговорів про вступ для Молдови не встановлено.

Північна Македонія залишається заблокованою — через невиконання домовленостей щодо конституційних змін, зокрема включення болгарської спільноти до тексту Конституції. Боснія і Герцеговина, попри політичне рішення ЄС про відкриття переговорів, ухвалене ще у березні 2024 року, досі не провела першу міжурядову конференцію; внутрішньополітичні суперечності та затримки у реформах стримують її євроінтеграцію.

Косово залишається лише потенційним кандидатом на членство. Внутрішня політична криза, проблеми з функціонуванням парламенту та відсутність прогресу в нормалізації відносин із Сербією гальмують реформи. П'ять держав — членів ЄС досі не визнають незалежність Косова.

Сербія протягом тривалого часу не відкривала нових переговорних кластерів. ЄС висловлював занепокоєння станом верховенства права, боротьбою з корупцією та відносинами з Косово. Після дострокових парламентських виборів 25 жовтня Євросоюз закликав до формування нової влади та розв'язання ключових проблем, потрібних для просування до членства.

Грузія перебуває у стані фактичного призупинення вступного процесу через проблеми з дотриманням демократичних стандартів, законодавчі обмеження діяльності громадянського суспільства та питання захисту основоположних прав. Формально країна зберігає статус кандидата, однак подальше зближення з ЄС, за оцінкою Єврокомісії, залежатиме від змін у сфері демократії та верховенства права.

Туреччина залишається кандидатом, але переговори про вступ фактично перебувають у стані стагнації з 2018 року. Основними перешкодами є проблеми з верховенством права, незалежністю судової системи, дотриманням основоположних прав і свобод, а також невирішені питання у відносинах із державами — членами ЄС.