Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) заявив про дефіцит у 500 мільйонів євро, необхідних для відновлення захисної споруди над четвертим реактором Чорнобильської АЕС. Президентка банку Оділь Рено-Бассо попередила, що без міжнародного фінансування існує ризик екологічної катастрофи.

Захисна споруда над зруйнованим четвертим реактором Чорнобильської АЕС — відома як «Новий захисний конфайнмент» — потребує термінового ремонту, який коштуватиме близько 500 мільйонів євро. Саме стільки, за оцінками ЄБРР, бракує для початку повноцінних відновлювальних робіт. Технічні оцінки ще тривають.

Конструкцію пошкодив удар російського безпілотника у лютому 2025 року. Гігантська сталева арка, зведена над уламками реактора, що вибухнув у 1986 році, захищає залишки активної зони та забезпечує безпечне поводження з радіоактивними матеріалами.

Президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо заявила під час розмови з журналістами, що безпосередньої небезпеки від станції наразі немає, однак пошкодження необхідно усунути до 2030 року. За її словами, без ремонту волога спричинить корозію інфраструктури під захисною аркою — і з часом управління радіоактивними матеріалами стане значно складнішим та дорожчим.

«Це не лише проблема України. Усі повинні турбуватися про ядерну безпеку в глобальному масштабі», — наголосила Рено-Бассо.

Вона також закликала не розглядати фінансування ремонту як конкуренцію з іншими потребами підтримки України — зокрема відновленням енергетичної інфраструктури. На її думку, уряди мають сприймати це як інвестицію в міжнародну ядерну безпеку, наслідки якої виходять далеко за межі однієї країни. «Це також значною мірою питання довіри. Коли ви бачите, що так багато країн інвестують у ядерну енергетику, потрібно мати впевненість, що коли щось трапиться — якщо щось трапиться — буде можливість з цим впоратися», — додала вона.

Хоча відповідальність за удар безпілотника несе Росія, ЄБРР не розраховує на участь Москви у фінансуванні ремонту. Рено-Бассо зазначила, що спробувати стягнути ці витрати можна буде в рамках майбутніх військових репарацій.

Частину необхідної суми вже вдалося залучити. У жовтні країни G7 виділили 260 мільйонів євро — понад половину від оціночної вартості робіт. Європейський Союз пообіцяв спрямувати 75 мільйонів євро грантової допомоги, федеральне міністерство довкілля Німеччини планує надати до 50 мільйонів євро, а Норвегія виділяє понад 9 мільйонів євро.

Для залучення додаткових зобов'язань 9 листопада в Парижі відбудеться конференція, яку організовують Франція, Україна та ЄБРР. Рено-Бассо висловила сподівання, що захід принесе нові внески, хоча й визнала: повну суму одразу зібрати навряд чи вдасться. «Це буде викликом», — сказала вона.

Банк розраховує забезпечити фінансування, укласти контракти та розпочати основні відновлювальні роботи у 2028 році. За оцінками ЄБРР, сам ремонт триватиме близько двох років.