Вижившi у залізничній катастрофі в іспанській провінції Толедо розповіли про шок, паніку і злість після того, як поїзд державного перевізника Renfe врізався в хвіст зупиненого поїзда компанії Iryo. Міністр транспорту Іспанії Оскар Пуенте назвав обставини аварії «незрозумілими».

Вранці в середу два швидкісні потяги прямували на південь із Мадрида до Севільї. На борту складу Renfe, що належить державному перевізнику, перебувало 397 пасажирів; попереду на тій самій лінії йшов поїзд приватного оператора Iryo зі 147 пасажирами.

За повідомленнями, збій автоматичної системи сигналізації змусив усі потяги на цій ділянці зупинитися. О 08:30 поїзд Iryo також отримав команду стояти. Він ще стояв нерухомо, коли о 08:36 якийсь працівник дав дозвіл на рух складу Renfe. Приблизно за 17 хвилин, за словами міністра транспорту Пуенте, сталося «справді неймовірне»: Renfe врізався в хвіст поїзда Iryo між муніципалітетами Мора та Оргас — приблизно за 140 км на південь від Мадрида.

Іспанський журналіст Роберто Гомес дрімав у вагоні Renfe, коли прозвучало оголошення про затори на коліях. Потяг зупинився, а потім рушив знову — і тоді стався удар.

«Удар був жахливим, — розповів він радіо Onda Cero. — Вагон повністю зруйнований. Валізи розкидані по всьому понівеченому вагоні». Гомес отримав лише незначні травми, проте описав, як на нього впав інший пасажир із глибокою раною на голові. «Ми змогли допомогти людям із серйозними ударами в груди та ребра», — додав він.

Мігель Анхель Перес перебував в останньому вагоні поїзда Renfe. «Це була жахлива аварія. Вагон частково перекинувся, — сказав він в ефірі телепрограми La Hora de La 1. — На щастя, мало хто стояв». Після цього пасажири вистрибували з вагона через вікна.

Себастьян Ерреро із Севільї їхав на борту Iryo і відчув «жахливий, жахливий удар» — його кинуло на сидіння попереду. «Після того як ми впали, у багатьох були зламані носи, зламані руки… Ми побачили дим повсюди», — розповів він газеті El Mundo. Ще один чоловік, особу якого не встановлено, повідомив агентству Reuters: «Все перекинулося. Деяких людей підкинуло в повітря. Вони дуже серйозно поранені».

Пасажирка на ім'я Едуарда їхала в зупиненому поїзді з двома котами. Удар кинув її вперед, а коли вона вийшла назовні, побачила хаос: чула крики, бачила людей під потягом, які, за її словами, загинули, а один із вагонів горів. Фернандо Секо розповів, що найгірше побачив уже поза потягом: «Там було багато поранених, багато крові і багато мертвих».

Незабаром на місці появилися місцеві жителі, а потім поліція та швидка допомога Цивільної гвардії. Мешканці сусідніх сіл привезли воду — за словами одного з волонтерів, який розмовляв із Reuters, її особливо потрібно було доставити тим, хто перебував у найгіршому стані безпосередньо на місці аварії. Частина людей привезла автомобілі, щоб допомогти з евакуацією до найближчого містечка Урда.

Пасажири були відверто обурені. «Неможливо, щоб наш потяг стояв п'ять або десять хвилин, а іншому потягу не сказали зупинитися, — заявив один із них. — Як таке може статися при тих технологіях, що в нас є? Нам нічого не повідомляли. Той, кому треба було щось повідомити, — це машиніст іншого потяга. Я цього не розумію».

Міністр Пуенте пояснив, що за відповідними правилами в такій ситуації машиніст мав рухатися так званою «швидкістю видимості» — близько 40 км/год, що дає змогу вчасно зупинитися за наявності перешкоди. Слідчі з'ясовуватимуть, яку команду отримав машиніст Renfe, чи рухався потяг зі звичайною для цієї ділянки швидкістю — «близько 200 км/год», за словами міністра, — та чому оператор не зупинив рух, якщо на його екрані мало відображатися, що на тій самій лінії стоїть нерухомий потяг.