Дослідження економічного внеску громадських і благодійних організацій та волонтерів, проведене CASE Україна за ініціативи ІСАР Єднання, показало: реальний внесок сектору сягає 4–4,5% ВВП, тоді як система національних рахунків фіксує лише близько 0,4%.
Громадські та благодійні організації разом з індивідуальними волонтерами створюють в Україні додану вартість, еквівалентну 4–4,5% ВВП. Утім переважна більшість цього внеску залишається поза офіційною статистикою: у системі національних рахунків відображається лише близько 0,4%.
Такі результати отримало дослідження, проведене CASE Україна за ініціативи ІСАР Єднання. Воно вперше комплексно оцінює вартість волонтерської праці, внесок громадських організацій і благодійних фондів та зайнятість у секторі.
Загальний діапазон оцінок становить від 3,2% до 5,2% ВВП, а найімовірніше значення — 4–4,5%. Найбільшу частину доданої вартості формують індивідуальні волонтери, які діють самостійно або в неформальних групах: їхній внесок оцінено у 2,5–3,7% ВВП. Громадські організації та благодійні фонди додають ще 0,7–1,5% ВВП.
«Лише близько 0,4% внеску громадського сектору до ВВП відображається в системі національних рахунків. Але ми розуміємо, що роль громадянського суспільства в економіці значно більша», — зазначив Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання. За його словами, громадські та благодійні організації створюють робочі місця, залучають ресурси в Україну, мобілізують волонтерів і допомагають вирішувати важливі для країни завдання.
Масштаб волонтерської діяльності підтверджують результати опитувань населення: у 2025 році 43,6% українців долучалися до волонтерства в тій чи іншій формі. Близько 5 мільйонів людей збирали кошти, а 10,3 мільйона — безпосередньо надавали допомогу. Частина українців поєднувала обидва види діяльності.
Автор дослідження, економіст CASE Україна Володимир Дубровський зауважив, що внесок громадського сектору в суспільний добробут можна умовно порівняти з такими галузями, як будівництво, добувна промисловість, освіта та охорона здоров'я. «Водночас переважна частина цього внеску не облікована й не фігурує в офіційній статистиці», — наголосив він.
Для розрахунків дослідники застосували підхід на основі сателітного рахунку, який дає змогу оцінити внесок окремого сектору в економіку, зокрема ту його частину, що не потрапляє до офіційної звітності. До доданої вартості включили оплату праці штатних працівників із податками, послуги фізичних осіб-підприємців та волонтерські години, оцінені за середньою погодинною оплатою праці в Україні. Розрахунки базувалися на даних трьох опитувань Info Sapiens, проведених у 2024–2026 роках.
