
16 листопада Рада Європейського Союзу затвердила санкції проти 12 громадян Росії та 101 організації з РФ і третіх країн, які фінансують війну проти України. Під обмеження потрапили 49 банків і фінансових установ, десятки нафтопереробних підприємств, компанії «тіньового флоту» та власники найбільших російських маркетплейсів.
Рада ЄС 16 листопада затвердила черговий пакет санкцій проти Росії. Активи всіх 113 фігурантів на території Євросоюзу заморожено, європейцям заборонено прямо чи опосередковано передавати їм кошти або інші ресурси, а 12 фізичним особам закрито в'їзд до ЄС.
«Поступово посилюючи та розширюючи санкції проти банківського сектору Росії, ЄС перекриває фінансові канали, через які проходять державні доходи та фінансуються військові дії РФ», — заявили в Раді ЄС.
Найчисельнішу категорію серед 101 організації становлять 49 російських фінансових установ — 47 комерційних банків і 2 небанківські кредитні організації. До переліку увійшли, зокрема, «РФК-Банк», що належить державному монополісту з торгівлі зброєю «Рособоронекспорт», підконтрольний йому «Тимер Банк», платіжний сервіс «ЮМани» (колишні «Яндекс.Деньги»), яким володіє Сбербанк, «Банк 131» з платформою транскордонних переказів dengi.ru, «Юнистрим», «Петербургский Расчетный Центр», «СПБ Банк», «ГУТА-БАНК», «Алеф-Банк», «Морской Банк», «Банк Заречье» та «Сельмашбанк». У Раді ЄС пояснили, що значна частина цих установ надає кредитні канікули російським солдатам, долучилася до пілотного проєкту «цифрового рубля» або має ліцензії ФСБ на криптографічну діяльність.
Під санкції потрапили також 27 російських нафтопереробних, видобувних та газових компаній: «Газпром нефтехим Салават», «Киришинефтеоргсинтез» (КІНЕФ), Московський та Омський НПЗ «Газпромнефті», «ТАИФ-НК», «Орскнефтеоргсинтез», Саратовський, Ільський, Новошахтинський і Хабаровський НПЗ, «Петербургский нефтяной терминал», структури «Татнефти», «ННК-Ойл», а також газовий комплекс в Усть-Лузі — «Русхимальянс», «Русгаздобыча» та керівна компанія зони «Усть-Луга».
Окремим блоком ЄС обмежив 15 компаній, що володіють танкерами «тіньового флоту», керують ними, фінансують або страхують їх. Одинадцять із них зареєстровані в ОАЕ, Омані, на Сейшелах і в Гонконгу, решта чотири — у Росії. Санкції запроваджено й проти трьох менеджерів і власників нафтових та судноплавних структур — Ігоря Конфіно, Даниїла Мосіна та Сергія Гриба, які керують компаніями-власниками суден, пов'язаними з «Совкомфлотом».
До промислових підприємств у переліку належать Єкатеринбурзький завод з обробки кольорових металів (ЄЗОЦМ) та «Южный Горно-Металлургический Комплекс Донецк» (ЮГМК) — підприємство з виробництва чавуну, сталі та феросплавів, що діє на тимчасово окупованих територіях України.
Серед фізичних осіб під санкції потрапили засновниця Wildberries Тетяна Кім та власник найбільшої частки Ozon і акціонер «Яндексу» Олександр Чачава. У регламенті ЄС зазначено, що Wildberries та Ozon функціонують як мережі постачання для російської армії, продаючи товари військового та подвійного призначення. До списку включено й сина голови Ради Федерації РФ Валентини Матвієнко — бізнесмена Сергія Матвієнка, будівельні та інфраструктурні компанії якого працюють переважно на державних контрактах, а також мільярдера Руслана Байсарова, який у червні 2026 року став мажоритарним акціонером підсанкційної золотодобувної компанії «Южуралзолото» (нині BTS-Gold).
Замикає перелік сінгапурська фінтех-компанія ALT CAPITAL PTE LTD, чия онлайн-платформа Glider, за даними Ради ЄС, використовується для обходу експортних санкцій.
