
Дві тижні переговорів на кліматичному саміті ООН у турецькій Антальї закінчилися провалом: країни так і не змогли ухвалити підсумковий політичний документ, попри те що переговори тривали на 48 годин довше від запланованого.
Кліматичний саміт ООН у турецькій Антальї, який став найдовшим за всю 30-річну історію подібних конференцій, у неділю закінчився хаосом. Проєкт угоди з протидії глобальному потеплінню обвалився на фінальному пленарному засіданні — після двох тижнів інтенсивних переговорів і понад 48 годин понаднормових консультацій країни розійшлися, так і не підписавши жодного політичного документа.
Саміт відбувався на тлі нових наукових попереджень: ООН оголосила, що світ гарантовано перевищить мету Паризької угоди — не допустити довгострокового потепління понад 1,5°C відносно доіндустріального рівня. Це мало б стати стимулом для амбітних домовленостей, однак переговори зайшли в глухий кут.
Ключовим каменем спотикання виявилось питання майбутнього викопного палива. Коаліція з 130 країн на чолі з Євросоюзом і малими острівними державами вимагала включити до підсумкового тексту посилання на трирічної давності зобов'язання щодо поступової відмови від вугілля, нафти і газу. Нафтовидобувні країни, зокрема Саудівська Аравія, відмовилися навіть від підтвердження цієї раніше взятої на себе обіцянки.
Окремим предметом суперечки стали технології вуловлювання вуглецю: попередні проєкти тексту фактично прирівнювали їх до відновлюваних джерел енергії, що антивикопна коаліція вважала неприйнятним. Переговорник від Саудівської Аравії Мохаммад Аюб, натомість, відкинув звинувачення в «грінвошингу» на адресу цих технологій. «Ми не можемо погодитися з позицією, яка публічно заявляє про необхідність утримати потепління в межах 1,5 градуса, і водночас називає технології вловлювання, утилізації та зберігання вуглецю грінвошингом», — сказав він.
На фінальному пленарному засіданні ЄС, малі острівні держави, Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, кілька латиноамериканських країн і група найбідніших держав відхилили проєкт, підготовлений країнами-господинями — Туреччиною та Австралією. Від імені ЄС виступив ірландський міністр з питань клімату Дарра О'Браєн. «Ми не підтримаємо рішення, яке не враховує науку, ігнорує розрив у виконанні зобов'язань і фактично ризикує поглибити прірву між глобальними зобов'язаннями та діями, необхідними для того, щоб повернути 1,5 градуса в межі досяжного, — заявив він. — Ми не підтримаємо підсумковий документ, у якому навіть не згадується викопне паливо — головна рушійна сила зміни клімату».
Китай, Індія та низка африканських країн не заблокували текст, однак цього виявилося недостатньо: рішення кліматичних самітів ООН вимагають консенсусу всіх близько 200 держав-учасниць.
Турецький міністр Мурат Курум, який головував на переговорах, був змушений визнати поразку й залишив пленарний зал ще до офіційного завершення конференції.
Проблеми в організації процесу давалися взнаки ще на початку тижня. Перший проєкт документа, оприлюднений у понеділок, спантеличив більшість делегацій. Другий варіант з'явився лише в четвер, третій — вже після півночі в неділю, коли виснажені дипломати були не налаштовані на нові поступки. «Процес фактично є невдало організованим», — сказав журналістам у суботу Ксоліса Джозеф Нгвадла, радник голови африканської переговорної групи.
Кліматичний угоді ООН Саймон Стілл наполягав, що саміт досяг «реального прогресу» в межах так званого порядку денного дій та технічних угод, і закликав не обмежуватися оцінкою лише провалу основного документа. «Я поділяю розчарування багатьох, — сказав він журналістам у неділю ввечері. — Але ми повинні визнати, що процес COP має два треки, і в межах порядку денного дій COP31 досяг реального прогресу та конкретних результатів».
Австралійський міністр з питань клімату Кріс Боуен, який був співголовою конференції, охарактеризував геополітичне тло переговорів як «найскладніше і найнапруженіше за живої пам'яті». Серед чинників — війни в Ірані та Україні, зростання ультраправих настроїв і бюджетний тиск у багатих країнах, а також збільшення боргового навантаження та погіршення кліматичних наслідків у країнах, що розвиваються.
Переговорниця від Маршаллових островів Кеті Джетніл-Кіджинер не приховувала гіркоти. «Ми приїхали сюди, очікуючи, що світ забезпечить комплексну та невідкладну відповідь на скорочення викидів, захист наших людей і фінансування для цього. Нас підвели з усіх боків», — заявила вона.
ЄС і Велика Британія після завершення саміту заявили, що продовжуватимуть домагатися глобальних кліматичних угод. «Наша позиція — це не відмова від багатостороннього підходу, а його захист — такого, що дає результати», — йдеться у спільній заяві О'Браєна та кліматичного комісара ЄС Вопке Гукстри.
