Найбільший у світі виробник соняшникової олії — агрохолдинг «Кернел» — повністю зупинив усі свої олійні заводи після російських ударів дронами. Одночасно виробництво призупинили ще кілька великих переробників, що створює серйозні ризики для аграрного експорту України.
Агрохолдинг «Кернел», відомий брендами «Щедрий дар» і «Чумак», зупинив усі сім своїх олійних заводів після того, як російські дрони пошкодили виробничі будівлі, обладнання та резервуари. «Влучання в працююче обладнання створює пряму загрозу масштабної пожежі та небезпеку для життя працівників», — пояснили в компанії.
Одночасно з «Кернелом» виробництво зупинила «Дельта Вілмар Україна», посилаючись на безпекову ситуацію та постійні відключення електроенергії. Потужність їхнього заводу на Одещині становить 1,7 тис. тонн соняшнику на добу. З 13 листопада закупівлю та переробку соняшнику також зупинили дніпровський завод «Потоки» — 2,4 тис. тонн насіння на добу — та «Віктор і К», виробник «Королівського смаку». Остання компанія не лише припинила закупівлю олійних культур, а й скорочує персонал.
Сім заводів «Кернел» розраховані на переробку 4 млн тонн соняшнику на рік. У 2026 фінансовому році на них припало майже 30% переробки в Україні, а компанія забезпечувала третину українського експорту соняшникової олії та приблизно десяту частину світового споживання.
«Наразі тільки почалася ескалація атак з боку РФ. Як на мене, за останні чотири дні активно пішли удари по переробних потужностях», — каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко. На його думку, якщо удари поширяться далі, всі переробники будуть змушені зупиняти виробництво.
«Кернел» продовжує відвантажувати готову продукцію зі складів і запевняє, що виконує зобов'язання перед партнерами, однак нові закупівлі насіння припинив. Дату відновлення роботи заводів компанія не називає; прогнозувати терміни повернення до переробки відмовляються й учасники аграрного ринку.
Фермери-постачальники «Кернела», позбавлені головного покупця, змушені шукати інших переробників — ймовірно, за нижчими цінами. Втім, подальша робота решти заводів також під питанням. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що переробники, які ще працюють, також знижуватимуть закупівельні ціни на внутрішньому ринку.
Соняшник дешевшав іще до хвилі зупинок: від початку жовтня закупівельні ціни провідних переробників знизилися приблизно на 11%. Продаж урожаю віддаленішому заводу додає витрати на доставку, а зберігання на складі відтерміновує надходження обігових коштів.
Марчук вважає, що в умовах зупинки переробки необхідно терміново скасувати експортні мита на олійні культури — соняшник, сою та ріпак — аби дати фермерам змогу продавати сировину на зовнішніх ринках. Однак і прямий експорт насіння стримують висока вартість доставки та брак автотранспорту. За оцінкою Хоменка, тонна соняшникового насіння займає приблизно вдвічі більше місця, ніж тонна пшениці чи кукурудзи, тож для його масового вивезення знадобиться більше транспорту — якого зараз не вистачає навіть для зернових.
Економічні наслідки для країни суттєві. Тонна соняшникового насіння на експорт коштувала у жовтні близько 450 дол., тоді як тонна олії з нього — 1300 дол. Якщо переробка залишатиметься зупиненою, заробіток на виробництві олії та шроту отримуватимуть іноземні підприємства.
Жовтневі поставки олії з України становили 258 тис. тонн проти звичних 400 тис. тонн на місяць — через затори на кордонах і скорочення заходів суден до глибоководних портів Одеси. Тепер до цих обмежень додасться й скорочення виробництва, що означає менше валютної виручки та податкових надходжень. За тривалого простою українські переробники ризикують втратити замовлення, які іноземні покупці можуть передати постачальникам з інших країн.
У 2025 році Україна збільшила експорт олійних культур на 11% — до 6,38 млрд дол., з яких на соняшник припало 5,2 млрд дол. Соняшникова олія становила майже 13% всього українського товарного експорту. На поточний сезон прогнозувалося виробництво 5,4 млн тонн олії — на 20% більше, ніж у попередньому маркетинговому році.
Оскільки Україна виробляє значно більше олії, ніж споживає, нинішня хвиля зупинок передусім загрожує експортним поставкам, а не внутрішньому ринку. Ще до зупинки заводів на полицях магазинів прогнозували здешевлення олії до 10% протягом наступних місяців завдяки дешевшому соняшнику.
Однак Хоменко застерігає від ширших наслідків: менша виручка від урожаю залишатиме господарствам менше грошей на наступну сівбу. Якщо атаки триватимуть, під загрозою опиниться не лише переробна галузь, а й готовність фермерів сіяти соняшник у майбутньому.
