
Міжнародний валютний фонд у жовтневому звіті закликав Україну протягом трьох років відмовитися від механізму спеціальних зобов'язань, що утримує заморожені тарифи на електроенергію та газ для населення. Фіскальні витрати на пов'язані з цим енергетичні субсидії у 2024–2026 роках сягнули 3,7% ВВП щороку.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) у звіті «Оцінка бюджетних витрат на енергетичні субсидії та варіанти реформ» зафіксував, що фіскальні витрати України на енергетичні субсидії, пов'язані із механізмом покладання спеціальних зобов'язань (ПСО) та аналогічними заходами, досягли 3,7% ВВП на рік у 2024–2026 роках.
ПСО — це покладення спеціальних зобов'язань на учасників ринку електроенергії та газу для захисту інтересів споживачів. В Україні під час війни цей механізм фактично означає заморожені тарифи на світло і газ для населення.
Аналітики фонду уточнюють: чинні тарифи на електроенергію та газ покривають лише 41% і 49% вартості витрат відповідно. Обсяги ПСО на ринку електроенергії становлять близько 1,8% ВВП, на ринку газу — близько 1,4% ВВП. Ще 0,3% ВВП припадає на субсидії на тепло для побутових споживачів поза межами системи ПСО через мораторій на підвищення цін на комунальні послуги, а 0,2% ВВП — на субсидії виробникам електроенергії з відновлюваних джерел.
МВФ пропонує два сценарії поступової відмови від ПСО протягом трьох років через поетапне підвищення тарифів. Вони різняться цільовими показниками на третій рік впровадження.
Сценарій «А» орієнтується на поточні ринкові умови. За ним ціна електроенергії після поступового підвищення має становити 9,7 грн/кВт·год, газу — 22 грн/куб. м з ПДВ. Це означає загальне зростання тарифів на 141% для електроенергії та на 104% для газу.
Сценарій «Б» ґрунтується на повоєнному середньостроковому стабільному стані й передбачає підвищення ефективності постачання та прозоро оцінені потреби відбудови. Цільова ціна електроенергії за цим варіантом — 6 грн/кВт·год, газу — 17,2 грн/куб. м з ПДВ, що відповідає загальному підвищенню на 52% і 60% відповідно. Як зазначено у звіті, «цільові рівні тарифів на 3-й рік відображають ринкові ціни, закріплені на середньострокових контрольних виробничих витратах постачальників».
За обома сценаріями ПСО скасовується поетапно: наприклад, на 20% у перший рік, на 60% — у другий і ще на 20% — у третій.
Фонд підкреслює фіскальний ефект реформи: економія від повного пакета заходів за сценарієм «А» становитиме 3,2% ВВП, за сценарієм «Б» — 1,5% ВВП. При цьому МВФ наголошує, що зміна тарифів має супроводжуватися належною соціальною підтримкою населення поза межами цінового регулювання. Запроваджувати цільові соціальні тарифи на енергоносії на нинішньому етапі у фонді не рекомендують.
Уряд України наприкінці вересня продовжив дію ПСО на ринку природного газу до 31 березня 2027 року, що фактично означає збереження незмінної ціни на газ для населення впродовж наступної зими.
