Кленове листя з канадського парку Гатіно вперше за 65 років повернулося до доядерного рівня радіовуглецю — на два роки пізніше, ніж це зафіксували прямі вимірювання атмосфери.
Радіоактивний вуглець-14, закинутий в атмосферу ядерними випробуваннями США та СРСР наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років, остаточно зник із живої біосфери лише у 2024 році. До такого висновку дійшли дослідники Університету Оттави, результати роботи яких опубліковано в науковому журналі Scientific Reports.
Підставою для висновку став унікальний ботанічний архів парку Гатіно: вчені безперервно збирали там зразки листя цукрового клена з 1961 по 2025 рік. За даними дослідників, це найдовший безперервний літопис подібного типу у світі.
Наземні ядерні вибухи фактично подвоїли глобальну концентрацію вуглецю-14 на планеті. У кленовому листі рівень радіовуглецю сягнув піку в 1964 році, після чого почав повільно знижуватися: океани поглинали надлишок ізотопів, а викиди від спалювання вугілля, нафти та газу розбавляли атмосферу стародавнім вуглецем. Прямі вимірювання повітря зафіксували повернення до доядерного рівня ще у 2021–2022 роках, однак живе листя дерев подолало цю межу лише у 2024-му.
Вчені встановили, що рослини відстають від реального стану атмосфери приблизно на 2,2 року. Це пояснюється тим, що дерева формують нову крону не лише з газів поточного сезону, а й використовують поживні речовини, накопичені в стовбурі за попередні роки.
Керівник лабораторії прискорювальної мас-спектрометрії Леонард Вассенаар назвав зібране листя детальним щоденником земної атмосфери. За його словами, врахування дворічної затримки дозволить дослідникам точніше визначати кліматичні зміни минулого за річними кільцями деревини.
