Осінь 2026 року принесла різке посилення російських атак на західні регіони України — реактивні дрони, що долітають значно швидше за звичайні «Шахеди», змінили повсякденне життя Луцька, Рівного, Львова, Хмельницького, Чернівців, Івано-Франківська і Тернополя. «Українська правда» зібрала свідчення мешканців і дані регіональних редакцій про те, як міста пристосовуються до нових реалій.

«Було кілька ночей, коли я не спала до 6 ранку. А тоді я нарешті змогла заснути і раптом почула вибух — місто впало у блекаут за секунду», — розповіла «Українській правді» лучанка Олександра Садова.

Захід України, який тривалий час вважали відносно безпечним тилом, восени 2026 року зіткнувся з якісно новою загрозою. Реактивні дрони долітають до регіону значно швидше за звичайні «Шахеди», а Росія запускає їх малими партіями — через що сирени в містах лунають понад 10 разів на добу. Ретранслятори в Білорусі, розташовані поблизу північно-заходу України, посилюють сигнал ворожих безпілотників і дають змогу атакувати найвіддаленіші від фронту регіони. Лише за два останні тижні, за інформацією УП, понад 200 російських дронів атакували Рівненщину.

«Українська правда» звернулась до регіональних редакцій — тернопільського видання «20 хвилин», львівського NGL.media, івано-франківської Galka.if.ua, чернівецького С4, рівненської «Четвертої влади», хмельницької «Лінзи» та луцького Misto.Media — аби з'ясувати, як саме змінилося життя в семи обласних центрах.

**Луцьк: блекаут, пожежі та зупинений завод**

За період 15–24 жовтня повітряну тривогу в Луцьку оголошували понад 10 разів на добу. Малий бізнес при жовтому рівні загрози продовжує працювати, але працівники постійно стежать за рухом дронів — якщо безпілотник наближається до міста, магазини закриваються і люди йдуть в укриття.

Пожежі охопили складські приміщення книгарні «Дім книги» та продуктову базу «Єврогурт» — там загинули шестеро людей. Також унаслідок одного з ударів був пошкоджений і зупинив роботу німецький завод Kromberg & Schubert, розташований поблизу міста. Підприємство виробляло електричні бортові кабельні системи для Volkswagen, Audi, BMW, Mercedes-Benz, Skoda, MAN і Porsche. Через зупинку заводу без роботи залишились тисячі людей.

У жовтні були уражені дві міські електропідстанції, що спричинило тотальний блекаут. Садова згадує, що того ранку перебувала на автовокзалі: «Був страшний колапс. Люди виїжджали, учнів та студентів відпустили на дистанційну форму навчання. Це був один з небагатьох разів, коли я відчувала велику метушню в Луцьку. Людям було страшно, це було видно». Після блекауту в місті запровадили графіки відключень електроенергії, виникли перебої з водопостачанням. Школярі пішли на осінні канікули 22 жовтня — на чотири дні раніше від запланованого терміну.

13 жовтня уламки російського безпілотника пошкодили Музей сучасного українського мистецтва Корсаків. Згоріла частина картини «Космогонія» площею понад 2000 квадратних метрів — одного з найбільших живописних полотен у світі. Масові культурні заходи в місті скасували; камерні події намагаються переносити в безпечні місця.

**Рівне: найсильніші обстріли за весь час війни**

16–19 жовтня Рівне пережило найпотужніші удари з початку повномасштабного вторгнення. Якщо раніше Росія атакувала переважно критичну інфраструктуру, то тепер під ударами опинились бізнес, заводи, торгові площі та виробництва. 16 жовтня ворог влучив у торгово-розважальний центр «Екватор» — один із найбільших у місті, який досі не відновив роботу. Після цього удару інші ТРЦ Рівного почали серйозніше ставитися до тривог.

Підприємці поки не змінюють правил роботи: багато магазинів мають генератори, тому відключення світла не є критичною проблемою. При вході в супермаркети вже давно вивішені оголошення з адресою найближчого укриття. Великі торгові мережі зачиняються після оголошення загрози, тоді як дрібніші магазини та ринки жовтий рівень тривоги ігнорують.

Майже всі ліцеї та гімназії Рівного після посилення обстрілів перейшли на дистанційне навчання — укриття в закладах розраховані на тимчасове переховування, а не на повноцінний навчальний процес під час тривалих загроз. Проблем з електропостачанням та роботою лікарень у місті наразі немає: пошкоджені станції швидко ремонтують, медзаклади працюють у штатному режимі, хоча одна з поліклінік первинної допомоги припиняє прийом під час загрози.

**Львів: адаптація і відчуття відносної безпеки**

Львівський бізнес за роки війни став гнучким. Місто приймає підприємців із небезпечніших регіонів, і це позначається на надходженнях: податки до місцевих бюджетів Львівської області у 2026 році зросли на чверть, повідомляє УП.

Під час «жовтої» тривоги магазини й заклади в торгових центрах можуть працювати за умови доступу до укриття. Під час «червоної» загрози роботу мають припиняти — проте на практиці більшість відвідувачів просто чекають відбою біля входу в ТРЦ. Офіційно у Львові понад 5 тисяч підвальних укриттів, але масово люди переходять до сховищ лише при прямій дроновій загрозі в місті.

Львів'янка Вікторія Лазів 20 жовтня під час масованої атаки реактивних дронів перебувала на вулиці поблизу ТРЦ Victoria Gardens. «Кожен продовжував собі йти, гуляти, купляти овочі в маленькому кіоску. Біля самого ТРЦ люди просто стояли під входом і моніторили в телефонах, куди і що летить. Тоді я зрозуміла, що ми, напевно, звикли до того, що у Львові безпечно: можна не ховатися, а атаки і вибухи для багатьох людей тут лише незручність через те, що бізнес закривається», — каже вона.

Та ця звичка до «безпечного» Львова обертається практичними проблемами. Лазів розповіла, що прийшла на прийом до сімейної лікарки о 11-й годині, але перед цим пролунала сирена. «Тривога тривала кілька годин з короткими перервами, до лікарки я так і не потрапила. Мій запис просто згорів. Довелося йти в інший день», — говорить вона. Поліклініки у Львові припиняють роботу одразу після початку тривоги, тоді як лікарні мають резервні котли, а деякі — облаштовані операційні в укриттях. Зокрема, перинатальний центр уже кілька років має пологовий зал і приміщення для хірургічних втручань у сховищі.

Навчання у львівських школах відбувається очно, частина закладів практикує змішаний формат. За словами керівника департаменту освіти та культури Львівської міськради Андрія Закалюка, 93% шкіл і дитячих садків мають власні укриття, решта користується тими, що облаштовані поблизу. У жовтні стався інцидент, коли учні одного з ліцеїв застали роботу ППО просто неба — після цього дітям дозволили укриватися на сусідньому паркінгу, що розташований ближче до закладу. Транспорт під час тривог у Львові продовжує курсувати; частина тролейбусів може певний час їздити на акумуляторах у разі блекауту, світлофори обладнані резервним живленням.

**Чернівці: уламки дрона і масштабне знеструмлення**

26 жовтня 2026 року уламки російського безпілотника впали на енергетичний об'єкт у Чернівецькій області — майже 90% регіону залишилося без світла. У місті зупинились тролейбуси, воду подавали зі зниженим тиском, частина світлофорів не працювала. Не функціонував телевізійний сигнал, через що місцеві медіа тривалий час не могли вийти в ефір.

Чернівецькі підприємці називають відключення електроенергії головним викликом — бізнес змушений витрачати значні кошти на генератори та резервне живлення. Водночас відвідувачі торгових центрів у Чернівцях, попри зростання небезпеки, залишаються доволі активними порівняно з іншими містами. В окремих медзакладах встановлені сонячні панелі, що допомагають забезпечити критично важливі відділення. Школярі навчаються офлайн, перериваючись на укриття.

**Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ**

Тернопільські підприємці відверто кажуть, що сумніваються, чи вдасться пережити зиму: генератори, зарядні станції, резервне живлення та облаштування безпечних приміщень вимагають значних витрат, що особливо відчутно для малого бізнесу. У 2025 році Тернопільщина була серед регіонів із найдовшими відключеннями електроенергії, і зараз ситуація також нестабільна. Якщо раніше магазини не зачинялись під час тривог, то тепер більшість просять відвідувачів перейти в укриття. Мистецькі заходи відбуваються, але на час тривог їх переривають або переносять до сховищ, концерти й вистави іноді починаються із затримкою. Місто стикається з кадровим дефіцитом: частина працівників мобілізована, частина виїхала за кордон, особливо гострою нестача людей є у виробництві, торгівлі та послугах.

У Хмельницькому часті тривоги змушують заклади постійно переривати роботу. Частина містян уникає кафе та ресторанів через побоювання за безпеку, особливо якщо поблизу немає надійного укриття. Торгові центри припиняють роботу після оголошення загрози. Формат навчання поки не змінюють — діти ходять до шкіл, хоча батьки вважають організацію навчального процесу під тривоги складною. На дистанційне навчання перейшли лише заклади вищої освіти.

Івано-Франківськ поки зазнає відносно менше ударів — бізнес суттєвих змін не відчуває, є сотні вакансій, зокрема в компаніях із бронюванням. Громадський транспорт під час тривоги зупиняється — на відміну від більшості інших міст. Школярі навчаються офлайн.

Усі сім міст об'єднує спільна проблема: масовий приплив переселенців із небезпечніших регіонів збільшив навантаження на інфраструктуру і спричинив зростання цін на оренду житла — на це звертають увагу всі регіональні редакції, з якими спілкувалась УП.