Литва запроваджує обов'язкове утримання партій зерна з Росії та Білорусі в порту Клайпеди до отримання результатів лабораторних аналізів, які мають підтвердити його походження. Процес може тривати два місяці й більше.
З наступного тижня пшениця, ячмінь, насіння соняшника та кукурудза, що надходять через порт Клайпеди з Росії або Білорусі, не проходитимуть митного оформлення до отримання результатів аналізів — про це повідомив представник Міністерства сільського господарства Литви.
Литва розпочала перевірку таких партій ще у вересні, висловивши підозри, що частина зерна може походити з українських територій, окупованих Росією. Москва офіційно не прокоментувала правовий статус зерна, зібраного в регіонах, які міжнародна спільнота визнає українськими.
Оскільки в Литві немає власної лабораторії для проведення необхідних аналізів, зразки доводиться відправляти за кордон. За словами литовського чиновника, аналізи можуть тривати два місяці або й довше. Якщо буде встановлено, що задекларований ланцюжок походження є фальшивим, партію доведеться повернути або знищити. Усі пов'язані витрати — зберігання, аналізи, повернення чи знищення — покриватимуть експортери.
Санкції Європейського Союзу забороняють імпорт російського зерна, однак транзит через територію блоку залишається дозволеним. Країни Балтії прагнуть зупинити такий транзит через свої порти після того, як Росія активізувала використання балтійських маршрутів у відповідь на атаки на судна та інфраструктуру в чорноморських портах.
За оцінкою Метта Аммерманна, менеджера з управління ризиками на сировинному ринку компанії StoneX, експорт російської пшениці наразі становить приблизно половину від звичайного обсягу, попри спроби знайти альтернативні маршрути.
Латвія також розглядає можливість припинення перевалки російського зерна через свої порти. Естонія вже запровадила заборону на перевезення такого вантажу своєю територією.
