
Німеччина домагається включення механізму фінансування України до наступного семирічного бюджету ЄС із таким розрахунком, щоб майбутні рішення про виділення коштів ухвалювалися кваліфікованою більшістю, а не одностайно — і таким чином не могли бути заблоковані жодною окремою державою-членом.
Берлін просуває план, за яким майбутнє фінансування України буде закріплено в рамках наступного довгострокового бюджету ЄС, а рішення про залучення додаткових коштів потребуватимуть лише кваліфікованої більшості — на відміну від нинішнього принципу одностайності. За задумом, це унеможливить блокування підтримки Києва з боку будь-якого окремого уряду, зокрема й потенційного французького уряду на чолі з лідеркою ультраправого «Національного об'єднання» Марін Ле Пен, якщо вона переможе на президентських виборах у квітні.
Схема передбачає надання ЄС так званого «простору» — фінансового резерву — для залучення коштів на потреби України понад €100 млрд, які вже запропонувала Єврокомісія, йдеться з посиланням на старшого європейського чиновника, обізнаного з перебігом переговорів. Позиковий механізм дозволив би нарощувати фінансування в майбутньому, не беручи на себе масштабних одноразових зобов'язань, що є політично чутливим питанням.
«Фінансування України є більш суперечливим, ніж будь-коли», — цитують цього чиновника, якому, як і іншим учасникам переговорів, була надана анонімність. За його словами, ситуація стане «ще більш суперечливою», якщо Ле Пен виграє президентські вибори у Франції.
Канцлер Фрідріх Мерц скористався вагою Німеччини як найбільшого донора бюджету ЄС обсягом €2 трлн як важелем тиску. У листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти, надісланому раніше цього місяця, Мерц фактично висунув ультиматум: підтримка Берліном нового бюджету залежить від того, чи погодиться блок виділити додаткові €45 млрд для України на 2027 рік, а також розробити «фінансову перспективу для України починаючи з 2028 року».
Тим самим Мерц також неявно погрожував скороченням німецьких внесків у фонди регіонального розвитку, від яких залежать центральноєвропейські скептики щодо підтримки України, — якщо ті спробують заблокувати схему або отримати винятки з фінансування Києва. Прийняття самого бюджету та пропонованого Берліном механізму потребуватиме одностайності, однак подальші рішення про залучення коштів для України в межах цієї схеми, за задумом Берліна, мали б ухвалюватися кваліфікованою більшістю.
«У сучасному геополітичному світі [вимога одностайності] не має сенсу», — зазначив один із дипломатів ЄС, обізнаних із переговорами.
Однак пропозиція Берліна, імовірно, наштовхнеться на спротив Угорщини, Чехії та Словаччини, які вимагають права не брати участі у фінансуванні України. Це додатково ускладнює й без того важкі переговори щодо семирічного бюджету ЄС напередодні спеціального саміту, запланованого на 26–27 листопада.
Німецькі чиновники побоюються, що дозвіл на індивідуальні винятки для менших країн — зокрема Словаччини — створить прецедент, яким у майбутньому скористаються більші держави, зокрема Франція під керівництвом Ле Пен.
Окремим чинником тиску є фінансова математика: за даними чиновника Єврокомісії, Мерц хоче, щоб бюджет ЄС покрив понад €40 млрд відсоткових платежів за вже виданими Україні кредитами. Лише ці виплати можуть поглинути значну частину запропонованих Комісією €100 млрд, що фактично змусить ЄС незабаром шукати додаткові ресурси.
Внутрішньополітичний контекст для Мерца не менш складний. Ультраправа «Альтернатива для Німеччини» здобула рекордні результати на виборах у східних землях минулої осені та суттєво випереджає консерваторів Мерца в рейтингах — зокрема критикуючи його за витрати на Україну замість вирішення внутрішніх проблем. Низькі рейтинги схвалення звужують політичний простір канцлера для обґрунтування двосторонньої допомоги Києву, особливо з огляду на те, що Німеччина й так є найбільшим серед країн ЄС донором України.
«Вони не хочуть залишатися єдиними, хто продовжуватиме фінансувати Україну з огляду на вибори в інших країнах», — описав позицію Берліна один із європейських дипломатів, додавши, що «фінансування України є чутливою темою і в самій Німеччині», тому Берлін прагне «продемонструвати, що йому вдалося перетворити українське питання на справді загальноєвропейську справу».
«Ми повинні повністю інтегрувати українську політику до бюджету ЄС», — заявив Мерц минулого тижня в Берліні — під час спільної появи з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром.
