
Перемога Студентського списку на виборах у Сербії не гарантує потепління у відносинах країни з Євросоюзом — навпаки, попереду нові труднощі, вважає експертка Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич.
Експертка Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич в інтерв'ю Radio NV висловила прогноз щодо відносин Сербії з Євросоюзом після того, як 26 жовтня на виборах у країні переміг Студентський список.
За її словами, Брюссель роками пропонує Сербії європейську перспективу через постійне фінансування реформ, розвиток інфраструктури та ініціативи підтримки демократії, прав і свобод людини, а також медіа. Попередні заяви представників Євросоюзу та Європейського парламенту дають Сербії надію на посилену співпрацю, однак питання, на думку аналітикині, впирається у саму природу Студентського списку.
«Раніше вони заявляли, що питання європейської інтеграції треба виносити на референдум», — наголосила Шимкевич. Конкретики щодо такого референдуму, за її словами, не було — незрозуміло, чи йдеться про продовження євроінтеграції в якомусь форматі, чи про перезавантаження зовнішньої політики Сербії загалом.
Аналітикиня застерегла: якщо європейська інтеграція буде заморожена, це стане неприйнятним для частини сербського суспільства — зокрема для тих учасників студентських протестів, які їздили до Брюсселя і зверталися до Європейського парламенту з проханням допомогти Сербії боротися з корупцією та режимом Вучича. «Нас ще попереду очікують нові складнощі у відносинах Сербії та Європейського Союзу», — підсумувала вона.
Шимкевич також припустила, що Брюссель «не навчиться досить швидко бачити Сербію такою, якою вона є: неохочою розірвати відносини з Росією і Китаєм і неохочою настільки швидко вступати до Європейського Союзу».
Дострокові парламентські вибори були оголошені президентом Сербії Александаром Вучичем у вересні — після майже двох років студентських демонстрацій проти корупції та посилення авторитарних тенденцій. Поштовхом до протестів стала загибель 16 людей унаслідок обвалу навісу на залізничному вокзалі в Новому Саді 2024 року. Трагедію сприйняли як свідчення корупції та недбалості; критики пов'язали невдалу реконструкцію вокзалу з президентом, якого вважали тісно причетним до того проєкту.
За Вучича Сербія підтримувала відносини і з президентом України Володимиром Зеленським, і з російським диктатором Володимиром Путіним, санкцій проти Росії так і не запровадила, проте продавала боєприпаси західним країнам. 2024 року Financial Times писала, що Україна через посередників отримає від Сербії боєприпаси на 800 мільйонів євро; Вучич фактично це підтвердив. У червні 2025 року, після звинувачень з боку російської розвідки, Сербія призупинила експорт боєприпасів.
26 жовтня один із представників Студентського списку, професор Йово Бакич, заявив, що ця політична сила не планує запроваджувати санкцій проти Росії і зупинить експорт зброї в зони бойових дій — зокрема через західних посередників, які передавали її Україні.
