За підсумками січня–вересня 2026 року Росія опустилася з третього на четверте місце серед провідних світових постачальників енергетичного вугілля, скоротивши експорт до 42,5 мільйона тонн — найбільше падіння серед усіх великих експортерів. Третю позицію посіла Південно-Африканська Республіка.
За даними аналітичної компанії BigMint, які наводять журналісти, російський експорт енергетичного вугілля за дев'ять місяців 2026 року скоротився на 18,6% — до 42,5 мільйона тонн. В абсолютному вимірі це означає втрату майже 9,7 мільйона тонн порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
У результаті Росія поступилася третьою сходинкою Південно-Африканській Республіці, яка наростила постачання на 8% — до 52,1 мільйона тонн. Загальний обсяг світової торгівлі енергетичним вугіллям за той самий період скоротився на 3,2%, до 602,5 мільйона тонн. На частку російського спаду припало близько 49% цього загального скорочення, а ринкова частка РФ знизилася з 8,4% до 7,1%.
Світовим лідером залишається Індонезія з показником 240,3 мільйона тонн, хоча й вона скоротила постачання на 10%. Австралія зберегла другу позицію — 151,2 мільйона тонн із приростом на 2%. Найдинамічнішою виявилася Монголія: її відвантаження зросли на 73%, до 24 мільйонів тонн.
Найбільші втрати Росія зазнала на двох ключових ринках. Постачання до Туреччини впали на 32% — до 15,7 мільйона тонн, до Китаю — на 26%, до 15,1 мільйона тонн. Єдиним напрямком зростання стала Індія: завдяки значним знижкам поставки туди збільшилися на 63%, до 9,6 мільйона тонн, що вже перевищило весь обсяг за 2025 рік.
Спад попиту пов'язують із надлишком вугілля на складах у Китаї, зниженням споживання на турецьких електростанціях і посиленою конкуренцією з боку Монголії. Додатковий тиск на російських експортерів чинить подорожчання залізничних перевезень, фрахту та страхування суден.
Варто зауважити, що статистика BigMint охоплює не весь російський вугільний експорт. За даними компанії Kpler, морські постачання російського вугілля всіх марок за той самий період, навпаки, зросли на 7,25% — до 135,86 мільйона тонн. Розбіжність пояснюється відмінностями в методиках підрахунку та врахованих категоріях продукції.
Проблеми зі збутом спровокували фінансову кризу у вугільній промисловості Росії. За офіційними даними «Росстату», сальдований збиток вуглевидобувних компаній у січні–липні 2026 року сягнув 178,2 мільярда рублів, а збитковими виявилися 64,5% підприємств галузі.
У Кузбасі — найбільшому вуглевидобувному регіоні країни — станом на серпень 2026 року простоювали 20 із 93 шахт і вугільних розрізів. Чисельність працівників галузі за рік скоротилася зі 103 тисяч до 97,3 тисячи осіб. За оцінками Міністерства енергетики РФ, збитки галузі за підсумками 2026 року становитимуть 300–310 мільярдів рублів.
