Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). За даними Міністерства фінансів, це один із ключових законодавчих кроків, після якого комісії за перекази в євро можуть скоротитися до 0–5 євро замість нинішніх значно вищих витрат.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні доопрацьований законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)». Про це повідомило Міністерство фінансів України.
SEPA — спільний платіжний простір, яким користуються понад 500 мільйонів людей і бізнесів у понад 41 країні Європи. За словами Мінфіну, наразі українці в країнах ЄС змушені платити значні комісії за перекази на батьківщину: один платіж може коштувати кілька десятків євро через залучення кількох банків-посередників, і адресат нерідко отримує лише частину відправленої суми. Український бізнес, своєю чергою, стикається з обмеженнями в роботі з європейськими клієнтами — у деяких випадках вартість транзакції перевищує вартість самого товару.
Після приєднання до SEPA перекази в євро здійснюватимуться без зайвих посередників, а комісії складатимуть від 0 до 5 євро. Кошти надходитимуть практично миттєво, а українські підприємці отримають повноцінний доступ до європейського платіжного ринку. За оцінками Мінфіну, в економіці України щороку залишатиметься 70–100 млн євро, які сьогодні витрачаються на банківські комісії. Очікується, що вже в перший рік після запуску SEPA-переказів це додасть до 0,3% ВВП за паритетом купівельної спроможності.
У Міністерстві фінансів також наголосили, що реалізація законопроєкту є важливою умовою для отримання Україною міжнародної фінансової підтримки — зокрема від Європейського Союзу та Світового банку.
Документ передбачає підвищення порогової суми фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу: нині це 400 тис. грн, після змін — еквівалент понад 10 тис. євро (орієнтовно 550 тис. грн). У Мінфіні пояснили, що це зменшить бюрократичне навантаження для громадян і бізнесу, скоротить кількість формальних перевірок для операцій із низьким рівнем ризику та дозволить зосередити фінансовий моніторинг на справді ризикових транзакціях. Для операцій у сфері азартних ігор поріг не змінюється і залишиться на рівні 55 тис. грн. Штрафи за порушення підвищуватися не будуть, зазначили у відомстві.
Законопроєкт також передбачає створення Реєстру рахунків і сейфів, який адмініструватиме Мінфін, та реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів. Реєстр рахунків і сейфів міститиме лише базову інформацію — IBAN рахунку, ім'я власника та назву банку — без даних про залишки, рухи коштів чи вміст сейфів. Доступ до цих відомостей уповноважені органи отримають не раніше ніж за 6 місяців до набрання чинності угодою про вступ України до ЄС.
Серед інших положень документа — удосконалення механізмів перевірки бенефіціарних власників юридичних осіб, посилення контролю за прозорістю власників фінансових установ, розширення кола суб'єктів первинного фінансового моніторингу та посилення захисту викривачів.
Закон набере чинності через 6 місяців після офіційного опублікування. Норми щодо Реєстру рахунків і сейфів та Реєстру бенефіціарних власників трастів запрацюють не пізніше набрання чинності угодою про вступ України до Європейського Союзу.
