Суспільне Культура та Українське Радіо оприлюднили текст Радіодиктанту національної єдності — 2026. Його автором став поет, письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

Суспільне Культура та Українське Радіо оприлюднили текст Радіодиктанту національної єдності — 2026. Автором цьогорічного тексту став поет, письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читали диктант вчитель Артур Пройдаков та громадська діячка Даша Астаф'єва.

Текст має назву «Лист, який не закінчується». Нижче — його повний зміст.

«Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях – вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости... Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім – слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: „міцно любити“. Уяви собі! Не „дуже“, не „гіперсильно“. Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи – прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас – і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово „останній“. Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я – про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди.»

Українці пишуть радіодиктант щороку з 2000 року. Щоразу для нього замовляють унікальний текст.