Ветеранка війни та керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська заявила в інтерв'ю Radio NV, що переглядати бронювання слід передусім не для фахівців оборонно-технологічної галузі, а для народних депутатів на кшталт Олексія Гончаренка.

На розробках фахівців мілтек-індустрії тримається фронт, наголосила Берлінська в ефірі Radio NV. За її словами, таких спеціалістів менше 150 тисяч, Україна має значно менше кадрів критичних спеціальностей, ніж Росія та її союзники, тому кожен інженер «на вагу золота».

«Я не проти того, щоб усі служили. Більше того, я тільки за. Але давайте почнемо з тих, хто вічно привілейований, вічно заброньований, хто за 12 років так і не дійшов до фронту у жодній формі. Але хто при цьому має нахабство постійно коментувати війну і розповідати, як насправді треба воювати, що потрібно підписувати з Путіним і так далі», — сказала вона.

Берлінська звернула увагу на понад 400 депутатів Верховної Ради й заявила, що не бачить нічого поганого в тому, аби вони пішли служити хоча б по року. «Бо не один має служити п'ять років, а п'ятеро можуть послужити по року, якщо ми говоримо про навантаження у країні», — пояснила вона свою логіку.

Як приклад керівниця Центру підтримки аеророзвідки навела нардепа Олексія Гончаренка, якого назвала давнім соратником Віктора Януковича і якого звинуватила в тому, що він «по суті, нас підводить до капітуляції публічно».

«Путін бере на виснаження і вірить, що ми зламаємося на тому, що одні й ті самі люди не зможуть тягнути. І що ми дійдемо до якоїсь точки кипіння. Плюс паралельно реалізуються в Україні активні ІПСО, психо-когнітивні операції, де ми отримуємо таких троянських коней. Я вважаю, що починати треба не з мілтек-індустрії, а з депутатів типу Олексія Гончаренка. Нехай підуть, покажуть приклад суспільству, якщо вони претендують на те, що вони еліти», — заявила Берлінська, додавши, що в Ізраїлі та США така практика є усталеною.

Висловлювання пролунали на тлі тривалої дискусії навколо системи бронювання. 13 жовтня народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що Кабмін ухвалив відповідну постанову, проте ще через два дні документ так і не було оприлюднено. 16 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький пояснив перегляд системи «масштабними зловживаннями» й запевнив, що радикальних змін для оборонних та енергетичних підприємств не буде.

23 жовтня Корецький повідомив про остаточне погодження змін, назвавши їх складними, але необхідними. За його словами, критичність підприємства більше не має залежати від економічних показників — критичними мають вважатися галузі, що реально працюють на оборону й економіку: оборонна промисловість, енергетика, зв'язок, логістика, житлово-комунальне господарство. 24 жовтня 2026 року Кабмін обмежив бронювання на оборонних та енергетичних підприємствах до 95% працівників.

26 жовтня прем'єр-міністр звернувся до бізнесу із закликом спільно шукати «нову соціальну модель», за якої підприємства самі забезпечували б прогнозовану мобілізацію людей в армію. «Якщо бізнес, підприємець, менеджер, керівник бере на себе таке зобов'язання, — то не треба взагалі нічого, це новий суспільний договір. Але не думати, не готуватися до цього — це суперстратегічна помилка», — заявив Корецький.