
Президент Європейської ради Антоніу Кошта вивчає можливість запровадження податку на великі американські технологічні компанії — зокрема Google і Meta — щоб наповнити бюджет ЄС на 2028–2034 роки. Поштовхом стали слабкі результати Республіканської партії на проміжних виборах у США, які, на думку європейських чиновників, знижують ризик торговельних санкцій з боку адміністрації Трампа.
Антоніу Кошта використовує ослаблення позицій Дональда Трампа після проміжних виборів у США, щоб просунути ідею податку на великі цифрові компанії як джерело фінансування наступного семирічного бюджету Євросоюзу. Про це повідомили четверо дипломатів і чиновників ЄС.
Кошта, якому в суботу належить представити оновлену бюджетну пропозицію на 2028–2034 роки, прагне домогтися від лідерів держав-членів згоди до кінця поточного року — до того, як вибори у Франції, Італії та Польщі ускладнять переговори. Загальний обсяг бюджету ЄС становить близько 2 трильйонів євро.
У попередні роки ідея цифрового податку не мала підтримки в Європі через побоювання торговельних репресій з боку Вашингтона. Проте слабкі результати республіканців на проміжних виборах, на думку прихильників податку, змінюють ситуацію.
«Імовірність торговельних погроз з боку адміністрації Трампа знизилася після результатів проміжних виборів», — заявив Зігфрід Муреєшан, бюджетний переговорник від правоцентристської Європейської народної партії.
Анонімний чиновник ЄС висловився ще категоричніше: «Трамп скутий тим, що Конгрес хоче рухатися в протилежному напрямку — і щодо України, і щодо великих технологічних компаній».
Одним із аргументів на користь цифрового податку є те, що більшість урядів, і насамперед Німеччина, відкинули первісну пропозицію Єврокомісії — так званий CORE: збір з компаній із доходами понад 100 мільйонів євро, що критикували як тягар для європейського бізнесу. Команда Кошти розглядає варіант замінити CORE цифровим податком у суботньому переговорному документі. За даними джерел, Берлін схильний підтримати цю ідею, хоча публічно своєї позиції ще не оголосив.
Єврокомісія підрахувала, що податок на великі цифрові компанії за ставкою 3% на певні потоки доходів генеруватиме 5 мільярдів євро на рік. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен відкрилися до цієї ідеї під час зустрічі лідерів північноєвропейських країн у Дубліні на минулому тижні, повідомили двоє дипломатів ЄС.
Італія, Франція та Іспанія, які мають власні національні цифрові податки, традиційно виступають за загальноєвропейське рішення. Прихильники ідеї також нагадують, що Єврокомісія вже пропонувала подібний податок у 2018 році, однак відклала ініціативу, щоб дати час переговорам у рамках ОЕСР, — ті зрештою зайшли в глухий кут через спротив США.
Однак є й скептики. Ірландія, де розташовані європейські офіси Google і Microsoft, дала зрозуміти, що виступатиме проти збору. «Чи варто ризикувати торговельною війною з США заради якихось 5 мільярдів євро?» — риторично запитав дипломат із країни, яка відкидає цю ідею.
Глава Booking.com Гленн Фогель також застеріг, що цифрові збори та жорсткіше регулювання «слід розглядати як шкоду для бізнесу і для майбутнього європейської економіки».
Окрім цифрового податку, лідери ЄС обговорюють і потенційний збір із криптовалютних компаній, який вважається технічно складнішим. У приватних розмовах команда Кошти дала зрозуміти, що готова опрацьовувати цю ідею в довшій перспективі, зазначили дипломати.
Бюджетне питання стане головним на порядку денному двох найближчих самітів ЄС — наступного тижня і на зустрічі, що розпочнеться 17 грудня. За словами дипломатів і чиновників, у суботній пропозиції Кошта планує запропонувати скорочення асигнувань у різних сферах, зокрема фінансування бідніших регіонів, залишивши при цьому субсидії фермерам без змін.
