
У п'ятницю британський прем'єр-міністр Енді Бернем прибуде до Брюсселя на другий саміт Великобританії та ЄС, де сторони мають оголосити про три нові міжнародні угоди — однак низка ключових питань залишається невирішеною напередодні зустрічі.
Саміт розпочнеться о 10:00 за брюссельським часом. Крім Бернема, у підсумковій пресконференції візьмуть участь президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта. За оцінками представників обох сторін, якщо переговори пройдуть без ускладнень, спільна заява з'явиться приблизно в обідній час.
Це друга подібна зустріч у форматі щорічних самітів, які Лондон і Брюссель зобов'язалися проводити після Brexit. Перший саміт відбувся у травні 2025 року за участі тодішнього прем'єра Кіра Стармера. Нинішня зустріч мала відбутися ще в липні, але була перенесена після відставки Стармера — щоб Бернем мав час визначити власний підхід до переговорів.
Сторони мають оголосити про три угоди. Перша — санітарна та фітосанітарна: вона передбачає узгодження британських стандартів на харчові продукти і напої з нормами ЄС, що дасть змогу скасувати прикордонний контроль і зменшити бюрократичне навантаження в торгівлі. Друга угода пов'язує системи торгівлі викидами обох сторін: бізнес Великобританії та ЄС буде звільнено від нових вуглецевих прикордонних зборів, а ринки отримають додаткову ліквідність. Втім, станом на четвер увечері терміни набрання угодою чинності ще не були узгоджені — що означає, що компанії певний час перебуватимуть під дією двох конкуруючих податкових режимів одночасно.
Третя угода — молодіжна: вона передбачає спрощені візи для молодих людей, які хочуть тимчасово жити й працювати за кордоном. Лондон наполіг на квоті — очікується, що вона становитиме близько 100 000 осіб. Через складнощі з імплементацією в окремих країнах-членах схема повноцінно запрацює лише у 2030 році, тобто вже після наступних британських виборів, які мають відбутися не пізніше 2029 року.
Окрім трьох угод, сторони оприлюднять спільну заяву — необов'язковий документ про наміри, що охоплює міграцію, оборону, культурний обмін, цифрове партнерство та безпеку у сфері охорони здоров'я. Зокрема, обговорюється угода про протидію дефіциту ліків через обмін інформацією про запаси та перебої в постачанні. Марк Дейян, експерт із питань Brexit у Nuffield Trust, зазначив, що тісніша співпраця допомогла б обом сторонам «уникнути конкуренції за обмежені запаси» і «взаємних заборон на експорт, як це сталося під час пандемії».
Одним із дискусійних питань залишається плата за навчання: країни ЄС хочуть, щоб європейські студенти в британських університетах платили за внутрішніми тарифами, як це було до Brexit. Великобританія готова розглянути таку можливість, але натомість вимагає гарантій захисту свого бізнесу від нових правил ЄС «Вироблено в Європі». Брюссель поки що не може надати таких гарантій, тож заява, імовірно, міститиме компроміс — відтермінування переговорів на строк до шести місяців.
Технологічний сектор також у фокусі: британські компанії занепокоєні ризиком бути витісненими з частини ринку держзакупівель ЄС через вимоги до цифрового суверенітету в рамках запропонованого закону про хмарні технології та штучний інтелект Cloud and AI Development Act.
Бернем прагне використати саміт для просування більш амбітного порядку денного у відносинах з ЄС — на відміну від обережнішого підходу свого попередника. Міністр у справах європейських відносин Гаміш Фалконер уже апелює до угоди про харчові стандарти як до інструменту стримування продовольчої інфляції. Водночас усередині кабінету Бернема лунає критика щодо його курсу на зближення з Європою. Детальніші опції для нового формату відносин прем'єр, за очікуваннями, представить у середині грудня.
ЄС, зі свого боку, розглядає зближення з Лондоном насамперед крізь призму геостратегічних інтересів — зокрема в контексті нестабільності трансатлантичного альянсу та війни на сході Європи. Брюссель також прагне зобов'язати Великобританію запровадити спільні з ЄС тарифи на китайські автомобілі, тоді як Лондон поки що не визначився з позицією і готовий лише взяти зобов'язання протидіяти ризику «обходу» торговельних обмежень.
