Четвер, 19 листопада 2026
Час в Україні: 08:13
USD 45.20 ↓ -0.14
EUR 49.57 ↓ -0.28
PLN 11.24 ↓ -0.08

Берлін хоче вбудувати фінансування України в бюджет ЄС так, щоб його не могла заблокувати жодна країна

Канцлер Фрідріх Мерц поставив підтримку нового бюджету ЄС в залежність від згоди на додаткові €45 млрд для України у 2027 році та довгострокову схему фінансування з 2028-го.
19.11.26
Автор: 
Редакція ДЕПЕША

Німеччина домагається включення механізму фінансування України до наступного семирічного бюджету ЄС із таким розрахунком, щоб майбутні рішення про виділення коштів ухвалювалися кваліфікованою більшістю, а не одностайно — і таким чином не могли бути заблоковані жодною окремою державою-членом.

Берлін просуває план, за яким майбутнє фінансування України буде закріплено в рамках наступного довгострокового бюджету ЄС, а рішення про залучення додаткових коштів потребуватимуть лише кваліфікованої більшості — на відміну від нинішнього принципу одностайності. За задумом, це унеможливить блокування підтримки Києва з боку будь-якого окремого уряду, зокрема й потенційного французького уряду на чолі з лідеркою ультраправого «Національного об'єднання» Марін Ле Пен, якщо вона переможе на президентських виборах у квітні.

Схема передбачає надання ЄС так званого «простору» — фінансового резерву — для залучення коштів на потреби України понад €100 млрд, які вже запропонувала Єврокомісія, йдеться з посиланням на старшого європейського чиновника, обізнаного з перебігом переговорів. Позиковий механізм дозволив би нарощувати фінансування в майбутньому, не беручи на себе масштабних одноразових зобов'язань, що є політично чутливим питанням.

«Фінансування України є більш суперечливим, ніж будь-коли», — цитують цього чиновника, якому, як і іншим учасникам переговорів, була надана анонімність. За його словами, ситуація стане «ще більш суперечливою», якщо Ле Пен виграє президентські вибори у Франції.

Канцлер Фрідріх Мерц скористався вагою Німеччини як найбільшого донора бюджету ЄС обсягом €2 трлн як важелем тиску. У листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти, надісланому раніше цього місяця, Мерц фактично висунув ультиматум: підтримка Берліном нового бюджету залежить від того, чи погодиться блок виділити додаткові €45 млрд для України на 2027 рік, а також розробити «фінансову перспективу для України починаючи з 2028 року».

Тим самим Мерц також неявно погрожував скороченням німецьких внесків у фонди регіонального розвитку, від яких залежать центральноєвропейські скептики щодо підтримки України, — якщо ті спробують заблокувати схему або отримати винятки з фінансування Києва. Прийняття самого бюджету та пропонованого Берліном механізму потребуватиме одностайності, однак подальші рішення про залучення коштів для України в межах цієї схеми, за задумом Берліна, мали б ухвалюватися кваліфікованою більшістю.

«У сучасному геополітичному світі [вимога одностайності] не має сенсу», — зазначив один із дипломатів ЄС, обізнаних із переговорами.

Однак пропозиція Берліна, імовірно, наштовхнеться на спротив Угорщини, Чехії та Словаччини, які вимагають права не брати участі у фінансуванні України. Це додатково ускладнює й без того важкі переговори щодо семирічного бюджету ЄС напередодні спеціального саміту, запланованого на 26–27 листопада.

Німецькі чиновники побоюються, що дозвіл на індивідуальні винятки для менших країн — зокрема Словаччини — створить прецедент, яким у майбутньому скористаються більші держави, зокрема Франція під керівництвом Ле Пен.

Окремим чинником тиску є фінансова математика: за даними чиновника Єврокомісії, Мерц хоче, щоб бюджет ЄС покрив понад €40 млрд відсоткових платежів за вже виданими Україні кредитами. Лише ці виплати можуть поглинути значну частину запропонованих Комісією €100 млрд, що фактично змусить ЄС незабаром шукати додаткові ресурси.

Внутрішньополітичний контекст для Мерца не менш складний. Ультраправа «Альтернатива для Німеччини» здобула рекордні результати на виборах у східних землях минулої осені та суттєво випереджає консерваторів Мерца в рейтингах — зокрема критикуючи його за витрати на Україну замість вирішення внутрішніх проблем. Низькі рейтинги схвалення звужують політичний простір канцлера для обґрунтування двосторонньої допомоги Києву, особливо з огляду на те, що Німеччина й так є найбільшим серед країн ЄС донором України.

«Вони не хочуть залишатися єдиними, хто продовжуватиме фінансувати Україну з огляду на вибори в інших країнах», — описав позицію Берліна один із європейських дипломатів, додавши, що «фінансування України є чутливою темою і в самій Німеччині», тому Берлін прагне «продемонструвати, що йому вдалося перетворити українське питання на справді загальноєвропейську справу».

«Ми повинні повністю інтегрувати українську політику до бюджету ЄС», — заявив Мерц минулого тижня в Берліні — під час спільної появи з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром.

Суб’єкт у сфері медіа: ТОВ "ДЕПЕША МЕДІА ГРУП" 
ЄДРПОУ: 46403078
Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа — [вказажемо номер після реєстрації].
Онлайн-медіа «ДЕПЕША» доступне за адресою depesha.org.
Фотографії, відео, графічні матеріали та інші об’єкти авторського права належать їхнім законним правовласникам, якщо інше прямо не зазначено. Матеріали, створені редакцією «ДЕПЕША», можуть використовуватися лише з обов’язковим посиланням на першоджерело, якщо інші умови використання не зазначені окремо.
Думки авторів колонок, експертів та інших запрошених авторів можуть не збігатися з позицією редакції. Оціночні судження, прогнози та авторські інтерпретації є думкою відповідного автора.
Відповідальність за зміст рекламних матеріалів, достовірність наведених у них відомостей, а також за рекламовані товари та послуги несе рекламодавець.
Матеріали з позначками «Реклама», «Партнерський матеріал», «Спецпроєкт», «Пресреліз», «Promo» або іншими відповідними маркуваннями можуть публікуватися на комерційних умовах.
Матеріали в форматі «Новини компаній» створюються на основі інформації, наданої компаніями, організаціями або їхніми представниками, зокрема пресрелізів, офіційних повідомлень і заяв. Редакція може редагувати такі матеріали відповідно до редакційних стандартів.
При передруку матеріалів «ДЕПЕША» активне гіперпосилання на depesha.org є обов’язковим. Для інтернет-видань посилання має бути відкритим для пошукових систем та розміщуватися не нижче першого абзацу або в безпосередній близькості до використаного матеріалу.
Редакція залишає за собою право виправляти неточності, оновлювати матеріали та додавати уточнення після публікації.
© 2026 ДЕПЕША. Усі права захищені. Використання матеріалів дозволяється за умови активного посилання на depesha.org.