Субота, 21 листопада 2026
Час в Україні: 10:52
USD 44.93 ↓ -0.12
EUR 49.28 ↓ -0.26
PLN 11.06 ↓ -0.16

Венчур, ШІ та оборонні стартапи: куди йдуть приватні інвестиції у 2026 році і що доступно українцям

Сотні мільярдів доларів ідуть у венчур, ШІ та фонди прямих інвестицій, але майже скрізь домінують мегаугоди. Що це означає для інвестора з України — з урахуванням ОВДП, валютних обмежень і оборонних стартапів.
17.11.26
Автор: 
Редакція ДЕПЕША

Приватні ринки — венчур, фонди прямих інвестицій, приватне кредитування — залучають дедалі більше капіталу, але гроші концентруються в небагатьох угодах. Для українського інвестора доступ до цих інструментів суттєво обмежений валютними обмеженнями воєнного часу.

Ще кілька років тому приватний інвестор вибирав переважно між акціями, облігаціями і нерухомістю. У 2026 році поруч із біржею з'явилися фонди прямих інвестицій, венчур, приватне кредитування та інфраструктура. Усередині кожного з цих напрямів капітал стягується до кількох тем: штучний інтелект, оборонні технології, енергетика.

Змінилася і логіка, за якою інвестори розподіляють кошти. Після кількох років високої інфляції, різких змін ставок і геополітичної нестабільності питання ризику звучить інакше: як швидко можна забрати гроші, на скільки років вони заморожені, чи не сконцентровані всі ставки в одній темі і чи витримає портфель різні сценарії.

Біржа при цьому нікуди не зникла. За першу половину 2026 року S&P 500 приніс 10,2% з урахуванням дивідендів. Утім, за розрахунками First Trust, три з семи найбільших технологічних компаній закінчили півріччя в мінусі й зменшили результат індексу майже на 2 відсоткові пункти. Решта 493 компанії дали +10,2 пункту. Якби всі 500 компаній мали однакову вагу, індекс заробив би 12,1%. При цьому одна лише Nvidia займає близько 7,8% індексу, хоча за пів року подорожчала лише на 7,4%. Тобто купівля індексного фонду досі означає велику ставку на кілька технологічних гігантів.

Приватні ринки ростуть, але доступ до них нерівномірний. За даними опитування FTSE Russell 2026 Wealth Pulse, 32% заможних американців уже інвестують у приватні ринки, і 74% з них тримають там щонайменше 10% своїх інвестицій. Серед молодших ця частка значно вища: у приватні ринки інвестують 67% заможних міленіалів, 30% представників покоління X і лише 11% бебі-бумерів. Доступ спрощують фонди без фіксованого строку, з яких можна частково виходити, не чекаючи 7–10 років. Але доступніше не означає простіше: приватний актив переоцінюють рідко, тому ризик не зникає — його просто не видно щодня.

За даними KPMG, у першому півріччі фонди прямих інвестицій вклали у світі близько $1 трлн. Гроші зосереджуються у великих угодах. Виходів із вкладень при цьому катастрофічно мало: за пів року KPMG нарахувала лише 1315 виходів з угод — так мало не було понад десять років. Через це для оцінки фонду дедалі важливішим стає показник DPI (distributions to paid-in capital) — скільки грошей реально повернулося інвесторам на кожен вкладений долар.

У венчурі схожа картина концентрації. За даними KPMG Venture Pulse, у другому кварталі венчурні фонди вклали $227,4 млрд — більше було лише раз за всю історію спостережень. Але близько $105 млрд, майже половину, забрали десять найбільших угод. Головний магніт — штучний інтелект: лише Anthropic залучила $65 млрд.

Окремим напрямом стали оборонні технології. За даними Dealroom і Resilience Media, європейські оборонні стартапи цього року вже залучили рекордні $7,4 млрд венчурних грошей — майже втричі більше, ніж за весь 2025 рік. Понад 85% цієї суми припадає на мегараунди, зокрема $1,8 млрд для Helsing. KPMG у звіті по Європі фіксує, що оборонні технології закріпилися як повноцінний напрям для інвестицій. Влітку AVP і Earlybird запустили фонд E2D з цільовим розміром €500 млн, головним інвестором якого став Airbus Defence and Space; фонд планує вкласти кошти приблизно в 20 компаній, у середньому по €25 млн у кожну.

В Україні масштаб менший, але динаміка помітна. За даними Brave1, у 2025 році понад 50 українських оборонних стартапів залучили понад $105 млн інвестицій і грантів. Якщо ще недавно їхні раунди були на $200–400 тис., тепер закриваються на $2,5–5 млн. Українські компанії перевіряють продукти в реальних бойових умовах, що є конкурентною перевагою. Утім, класичні запитання інвестора залишаються: чи може продукт масштабуватися за межі однієї війни, наскільки великий міжнародний ринок і який попит через п'ять-десять років.

Для українського інвестора доступ до іноземних приватних ринків суттєво обмежений. Поки діє воєнний стан, фізична особа в Україні не може просто перевести гроші за кордон для купівлі акцій чи участі у фонді. До 2022 року це працювало через е-ліміт Національного банку України — до €200 тис. на рік, але зараз е-ліміти не видаються. У серпні НБУ пом'якшив валютні обмеження: тепер можна купувати до 200 тис. грн валюти на місяць і більше платити за кордоном. Проте це стосується витрат, а не інвестицій за межами України. На практиці в іноземні приватні угоди заходять ті, у кого гроші вже за кордоном.

Податковий резидент України сплачує з іноземного інвестиційного доходу 18% ПДФО і 5% військового збору — разом 23%. Іноземні дивіденди оподатковуються за ставкою 9% плюс військовий збір. Задекларувати такий дохід треба самостійно.

Головним конкурентом будь-якої ризикової угоди для українця залишаються облігації внутрішньої державної позики. У першому півріччі середньозважена дохідність гривневих ОВДП становила 15,05% річних, а в червні портфель ОВДП у власності населення досяг рекордних 153,6 млрд грн. Дохід фізичних осіб від ОВДП не оподатковується. Деякі українські фонди пропонують нижчу ставку податку: наприклад, новий фонд OTP Capital, що вкладає в гривневі ОВДП, дозволяє платити 9% ПДФО замість 18%, хоча військовий збір у 5% залишається.

Венчурна угода має обіцяти суттєво більше, ніж 15% без податку і з набагато вищою ліквідністю — але слід пам'ятати, що це дохідність у гривні, і за зміни курсу вона буде нижчою в доларовому еквіваленті.

Український інвестор має і свою специфічну пастку диверсифікації. ОВДП, квартира в Києві, частка в українському оборонному стартапі і гривневий депозит виглядають як чотири різні інструменти. Але всі вони залежать від одного: від того, що відбуватиметься з Україною і гривнею. Так само інвестор із технологічними акціями, венчурними вкладеннями в ШІ, фондом прямих інвестицій із великою часткою технологічних компаній і приватними кредитами, що фінансують дата-центри, на папері має чотири класи активів — а насправді одну велику ставку на ШІ.

Приватний інвестор у 2026 році не обов'язково обережніший, але перебірливіший — або принаймні мав би таким бути. Новий клас активів сам по собі не робить портфель кращим. Важливіше зрозуміти, яку роль ця інвестиція виконує в портфелі, який ризик вона несе і чи достатня за нього винагорода. Для інвестора з України до цього переліку варто додати ще одне: чи не залежить ця інвестиція від того самого, від чого вже залежать його доходи.

Суб’єкт у сфері медіа: ТОВ "ДЕПЕША МЕДІА ГРУП" 
ЄДРПОУ: 46403078
Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа — [вказажемо номер після реєстрації].
Онлайн-медіа «ДЕПЕША» доступне за адресою depesha.org.
Фотографії, відео, графічні матеріали та інші об’єкти авторського права належать їхнім законним правовласникам, якщо інше прямо не зазначено. Матеріали, створені редакцією «ДЕПЕША», можуть використовуватися лише з обов’язковим посиланням на першоджерело, якщо інші умови використання не зазначені окремо.
Думки авторів колонок, експертів та інших запрошених авторів можуть не збігатися з позицією редакції. Оціночні судження, прогнози та авторські інтерпретації є думкою відповідного автора.
Відповідальність за зміст рекламних матеріалів, достовірність наведених у них відомостей, а також за рекламовані товари та послуги несе рекламодавець.
Матеріали з позначками «Реклама», «Партнерський матеріал», «Спецпроєкт», «Пресреліз», «Promo» або іншими відповідними маркуваннями можуть публікуватися на комерційних умовах.
Матеріали в форматі «Новини компаній» створюються на основі інформації, наданої компаніями, організаціями або їхніми представниками, зокрема пресрелізів, офіційних повідомлень і заяв. Редакція може редагувати такі матеріали відповідно до редакційних стандартів.
При передруку матеріалів «ДЕПЕША» активне гіперпосилання на depesha.org є обов’язковим. Для інтернет-видань посилання має бути відкритим для пошукових систем та розміщуватися не нижче першого абзацу або в безпосередній близькості до використаного матеріалу.
Редакція залишає за собою право виправляти неточності, оновлювати матеріали та додавати уточнення після публікації.
© 2026 ДЕПЕША. Усі права захищені. Використання матеріалів дозволяється за умови активного посилання на depesha.org.