Систематичний огляд Cochrane — міжнародної організації з аналізу медичних доказів — не виявив суттєвої переваги інтервального голодування над традиційними дієтичними рекомендаціями для дорослих із надмірною вагою або ожирінням.
Інтервальне голодування набуло широкої популярності як спосіб контролювати вагу. Його прихильники обіцяють не лише схуднення, а й кращий обмін речовин, більше енергії та навіть довше життя. Однак дані масштабного наукового огляду ці очікування не підтверджують.
Дослідники Cochrane проаналізували 22 рандомізовані клінічні дослідження за участю 1995 людей. Порівнювалися різні варіанти інтервального голодування зі звичайними дієтичними рекомендаціями — зокрема обмеженням калорійності — а також із відсутністю будь-якого спеціального втручання. Усі включені дослідження тривали не більше року.
За результатами огляду, інтервальне голодування не продемонструвало суттєвої переваги щодо зниження ваги порівняно зі звичайними дієтичними підходами. Не виявлено й переконливих доказів того, що воно частіше допомагає досягти клінічно значущого результату — втратити щонайменше 5% початкової маси тіла. Порівняння з відсутністю спеціальних заходів також не дало чіткої переваги на користь такого режиму.
Автори огляду зазначають, що надійність частини доказів є низькою або дуже низькою, а більшість досліджень були відносно короткими. Бракує також даних про задоволеність учасників режимом, його вплив на перебіг діабету та загальний стан здоров'я, тому робити висновки про всі можливі наслідки інтервального голодування передчасно.
Інтервальне голодування передбачає чергування харчових і голодних проміжків. Найвідоміший формат — схема 16:8, за якою всі прийоми їжі вміщуються у восьмигодинне вікно, а решту 16 годин людина не їсть. Існують також режими 14:10 і 5:2, коли протягом двох днів на тиждень калорійність суттєво скорочується. Популярність підходу пояснюють простотою: замість підрахунку калорій достатньо встановити часові межі для харчування.
Фізіологічний механізм не скасовує головного чинника зниження ваги — енергетичного балансу. Якщо протягом дозволеного часу людина компенсує пропущені прийоми їжі великими порціями, дефіциту калорій може не виникнути, і перевага перед звичайним помірним обмеженням харчування зникає.
Схожі висновки містить і інший великий аналіз, опублікований у науковому журналі в червні 2025 року. Він об'єднав дані 99 рандомізованих клінічних досліджень за участю 6582 дорослих із різним станом здоров'я. Загалом інтервальне голодування допомагало зменшувати вагу порівняно зі звичним харчуванням без обмежень, але суттєвої переваги над постійним помірним скороченням калорійності не показало. Невеликий додатковий ефект зафіксували лише для голодування через день: учасники в середньому втрачали приблизно на 1,29 кг більше, ніж ті, хто обмежував калорії постійно. Проте ця різниця не досягла заздалегідь визначеного порога клінічної значущості у 2 кг, а перевагу спостерігали переважно в коротших дослідженнях.
Відсутність доведеної переваги для схуднення не означає, що інтервальне голодування є шкідливим. Кокранівський огляд не встановив переконливого збільшення побічних ефектів, хоча даних для впевнених висновків і в цьому питанні недостатньо. Окремі люди можуть відчувати втому, головний біль, запаморочення або сильний голод, особливо на початку зміни режиму.
Тривалі перерви в їжі підходять не всім. Особливу обережність мають дотримуватися люди з діабетом, які приймають препарати, здатні спричиняти гіпоглікемію, вагітні та жінки, що годують грудьми, люди з недостатньою вагою, а також ті, хто має або мав розлади харчової поведінки. У таких випадках режим харчування слід узгоджувати з лікарем.
Матеріал містить загальні відомості довідкового характеру і не є медичною рекомендацією.
