Євросоюз просуває відразу кілька ініціатив, щоб послабити монопольне становище Starlink Ілона Маска в супутникових телекомунікаціях — від створення європейського конкурента до нових регуляторних вимог. За даними Politico, поштовхом стала, зокрема, ситуація в Україні, де обмеження Starlink ускладнили військові операції.

Після того як обмеження Starlink ускладнили українським військовим перехоплення російських дронів та удари на середніх дистанціях, частина єврочиновників почала голосніше вимагати альтернатив. Міністр оборони України повідомив про відновлення послуг, однак Ілон Маск невдовзі заявив, що використання системи для наступальних атак дронів порушує її умови обслуговування. Як пише Politico, Євросоюз просуває одразу п'ять напрямів, щоб зменшити залежність від американської системи.

Першим і головним є створення потужного європейського конкурента. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримала проєкт компаній Airbus, Leonardo і Thales з об'єднання їхніх супутникових і космічних підрозділів під умовною назвою Bromo. Задум — зібрати виробництво супутників, наземні системи й космічні послуги в одній структурі, частково відтворивши модель SpaceX, материнської компанії Starlink. Втім, схвалення угоди антимонопольними регуляторами ЄС не гарантоване, а досягнення масштабів Маска може потребувати років.

Другий напрям стосується радіочастот. Єврокомісія запропонувала зарезервувати важливі ділянки супутникового спектра — придатні для прямого зв'язку з телефоном без мобільних веж чи додаткової антени — за європейськими операторами. Starlink усе одно зможе претендувати на частину спектра, проте SpaceX застерігає, що пропозиція може залишити європейців без прямого супутникового зв'язку з пристроями або спричинити перешкоди, зокрема для екстрених служб.

Третій проєкт — власне супутникове угруповання ЄС IRIS². Воно має забезпечити захищений зв'язок урядам і широкосмуговий доступ до інтернету для громадян. Початково послуги планували запустити у 2024 році, а повної потужності досягти до 2027-го. Тепер перші з 348 супутників мають вирушити на орбіту не раніше 2029 року, а послуги — з'явитися орієнтовно у 2030-му. Вартість проєкту також зросла. Для порівняння: Starlink уже має понад 10 000 супутників на орбіті.

Четвертий напрям — резервний зв'язок для України. До початку роботи IRIS² критично важливі державні комунікації має підтримувати Govsatcom — спільний проєкт кількох країн ЄС, що запрацював на початку 2026 року. Обмеження Starlink підштовхнули частину євроч иновників вимагати надати Києву доступ до цієї системи. Переговори між Брюсселем і Україною офіційно розпочалися ще в березні, проте прориву досі немає. Govsatcom не зможе повністю замінити Starlink, але може стати запасним варіантом.

П'ятий напрям — законодавчі та регуляторні ініціативи. Євродепутат Міхал Кобоско, який веде переговори від Європарламенту щодо перегляду телекомунікаційних правил, пропонує зобов'язати Starlink дотримуватися нових норм безпеки ланцюгів постачання для отримання дозволу на роботу в ЄС, а також запровадити суворіші вимоги до зберігання даних, законного перехоплення комунікацій і призначення юридичних представників. Окремий космічний законопроєкт ЄС передбачає вимоги щодо кібербезпеки, контролю космічного сміття та захисту довкілля для Starlink й інших іноземних супутникових операторів.

Держдепартамент США вже назвав запропоновані правила неприйнятним регуляторним тягарем, спрямованим проти американських компаній. Очільник американського регулятора зв'язку Брендан Карр попередив про можливі обмеження для європейських сервісів у відповідь. Starlink на запит про коментар не відповіла.